Одноосновний колючий дріт виник на рубежі XIX-XX століття, коли у американських фермерів виникла потреба в контролі і обмеженні переміщень великої рогатої худоби. Відсутність потрібної кількості деревини для створення парканів та огорож зажадало проявляти американців винахідливість. Перші конструкції з використанням одноосновного колючого дроту представляли собою окремо стоячі стовпи на певній відстані (залежно від ландшафту ця відстань може змінюватися), між стовпами безпосередньо і натягувалвся колючий дріт. Також між стовпами розміщувалися дошки для зміцнення конструкції.
Слід сказати, що саме тоді виник так званий одноосновний колючий дріт. Конструкція одноосновного колючого дроту припускає використання дроту зі сталі. По всій її довжині, на певній відстані накручуються шматки такої самої дроту, утворюючи невеликі шипи. У тих місцях, де відбувається намотування шипів, основний дріт піддається спеціальному рифленню для того, щоб згодом шипи не ковзали і не зміщувалися. Для більшої довговічності дріт піддається оцинкуванню – це має відношення не тільки до одноосновного колючого дроту, а й до будь-якого іншого.